Прапор України — один із найвпізнаваніших у світі. Дві рівновеликі горизонтальні смуги: верхня синя і нижня жовта. Просте поєднання кольорів, яке сьогодні бачать на вулицях українських міст, на стадіонах, у дипломатичних місіях і на фронті. Але за цією простотою стоїть глибока історія, що налічує століття. Хотіли б зазначити, що купити прапор України можна в українському магазині сувенірів SouvenirUa.
Офіційний опис прапора
Згідно з Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 року, Державний прапор України — це прямокутне полотнище з двох рівних за шириною горизонтальних смуг: верхньої — синього кольору, нижньої — жовтого. Співвідношення ширини прапора до його довжини становить 2:3. Саме такий опис закріплений у статті 20 Конституції України.
Офіційні відтінки сьогодні визначають за технічними стандартами: синій — близький до Pantone 2935 C, жовтий — Pantone Yellow 012 C. Практичний вибір темнішого синього кольору пояснюється тим, що світло-блакитні відтінки швидше вигорають на сонці.
Давні корені синьо-жовтих кольорів
Поєднання синього і жовтого кольорів в українській символіці сягає щонайменше XIII століття. У 1256 році князь Данило Галицький подарував Львову герб із золотим левом на блакитному тлі. Ці ж кольори використовували на гербах Галицько-Волинського князівства. Пізніше їх можна зустріти на знаменах руських земель під час Грюнвальдської битви 1410 року.
Сучасна історія національного прапора починається з 1848 року — під час «Весни народів» у Європі. Головна Руська Рада у Львові проголосила національними кольорами синій і жовтий. 25 червня 1848 року синьо-жовтий прапор уперше підняли над Львівською ратушею. Відтоді він став символом українського національного руху в Галичині.
Прапор у XX столітті
Під час Української революції 1917–1921 років синьо-жовтий стяг став державним символом Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. У березні 1918 року Центральна Рада затвердила закон про державний прапор УНР. Пізніше його використовували в Гетьманаті Павла Скоропадського, Директорії та Карпатській Україні 1939 року.
Після встановлення радянської влади національний прапор опинився під забороною. Його використання карали. Проте в діаспорі та підпільних середовищах синьо-жовті кольори зберігали як символ незалежності.
Повернення прапора в незалежній Україні
У 1990 році, ще до офіційного проголошення незалежності, синьо-жовтий прапор почав повертатися на вулиці. 14 березня його підняли в Стрию, 24 липня — над будівлею Київської міської ради. 23 серпня 1991 року групу народних депутатів внесли великий синьо-жовтий прапор до сесійної зали Верховної Ради. Наступного дня, 24 серпня, Україна проголосила незалежність. 4 вересня національний прапор урочисто підняли над будівлею парламенту.
18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради офіційно надала синьо-жовтому поєднанню статус прапора країни. А 28 січня 1992 року Верховна Рада остаточно затвердила його державним символом.
Що символізують кольори
Найпоширеніше тлумачення — синє небо над жовтими пшеничними полями. Це образ мирної, родючої землі, який виник ще на початку XX століття і швидко прижився в народі. У геральдичній традиції синій колір асоціюється з вірністю, чесністю і миром, жовтий (золотий) — із силою, багатством і духовністю.
Історично кольори прапора походять від герба Галицько-Волинської держави, де золотий лев стояв на блакитному полі. Тому спочатку іноді використовували і зворотний порядок смуг — жовту зверху. З часом закріпився сучасний варіант: синя смуга вгорі.
День Державного прапора
Щороку 23 серпня в Україні відзначають День Державного прапора. Свято запровадили указом Президента Леоніда Кучми у 2004 році. Дата прив’язана до події 23 серпня 1991 року, коли синьо-жовтий стяг внесли до Верховної Ради напередодні проголошення незалежності.
Прапор як символ єдності
Сьогодні Державний прапор України — це не лише офіційний символ. Він став знаком національної єдності, гідності та опору. Його піднімають на державних установах, вшановують на військових церемоніях, використовують у дипломатії. У важкі часи синьо-жовтий стяг став одним із найпотужніших символів незламності українського народу.
Прапор України пройшов довгий шлях: від середньовічних гербів через революції, заборони і відродження. Він доводить, що національні символи живуть не лише в документах, а в серцях людей. І поки майорить синьо-жовтий стяг, живе ідея незалежної України.